Щороку 1 грудня світ привертає увагу до теми ВІЛ та СНІДу — захворювання, яке може бути наслідком ВІЛ-інфекції. Цей день нагадує нам, що боротьба з епідемією — це не лише про медицину. Це про солідарність, підтримку й відповідальність за власне здоров’я та здоров’я інших.
Вперше День боротьби зі СНІДом відзначили у 1988 році. А символом підтримки стала червона стрічка — з 1991 року вона уособлює надію на життя без стигми та дискримінації.
За даними UNAIDS, наприкінці 2024 року у світі з ВІЛ жили близько 40,8 млн людей. Протягом року було зафіксовано 1,3 млн нових інфекцій.
31,6 млн людей (приблизно 77%) отримують антиретровірусну терапію (АРТ – лікування для людей, які живуть з ВІЛ), і завдяки їй близько 73% пацієнтів мають придушене вірусне навантаження — тобто вірус стає «невидимим» і не передається.
Ці цифри показують дві важливі речі:
– люди з ВІЛ живуть довше й повноцінніше завдяки лікуванню;
– епідемія все ще триває, і профілактика залишається ключовою.
В Україні станом на 1 жовтня 2024 року під медичним наглядом перебувають 147 599 людей з діагнозом ВІЛ. За 2024 рік зареєстровано 7 841 новий випадок.
Основний шлях передачі — статевий (близько 80%). Є й випадки парентерального інфікування (через ін’єкції) та інші шляхи. Багато людей живуть із ВІЛ роками і навіть не здогадуються про це, адже симптоми можуть не проявлятися.
Важливі нагадування:
– ВІЛ не передається через дотики, обійми, побутові контакти чи спільну роботу.
– Знати свій статус — означає берегти себе й інших.
– Сучасна терапія дозволяє людям з ВІЛ жити довго і активно.
– Стигма та упередження шкодять більше, ніж сам вірус.
1 грудня — це нагадування про людяність, підтримку і відповідальність.
Дбаймо про себе. Поширюймо правдиву інформацію. Підтримуймо тих, хто живе з ВІЛ. Це те, що справді змінює життя.