Безбар’єрність — це не про спеціальні знання. Це про увагу та повагу до людини поруч.
Серед наших колег, партнерів і ветеранів, які повертаються до цивільного життя, є люди з порушенням зору. Кілька простих правил допоможуть зробити спілкування комфортним для всіх.
Говоріть — і говоріть точно
Незряча людина сприймає світ через слух. Тому «там», «ось тут» і «сюди» для неї нічого не означають. Замість «обережно» скажіть «сходи починаються через крок». Замість «візьміть це» — «кружка стоїть перед вами на столі, ручка повернута ліворуч».
Під час зустрічі назвіть себе й коротко опишіть місце. І завжди звертайтесь безпосередньо до людини, а не до того, хто її супроводжує.
Запитуйте, не припускайте
Уточніть, який формат спілкування зручніший: дзвінок, голосове чи текстове повідомлення. Якщо хочете допомогти з пересуванням — запропонуйте, але не наполягайте. «Чи зручно, якщо я стану зліва?» — саме так це і звучить.
Ще кілька деталей, які легко запам’ятати
Якщо спілкуєтесь у групі — щоразу називайте ім’я того, до кого звертаєтесь, інакше людина може не зрозуміти, що говорять саме до неї.
Якщо їсте разом — скажіть, яку страву принесли і де вона стоїть на столі.
Якщо надсилаєте голосове повідомлення — зробіть коротку паузу на початку запису: перші слова можуть загубитися, поки працює екранний зчитувач.
І не питайте про причину порушення зору, якщо ви не досить близько знайомі. Це особисте.
